в контексті англійського сентименталізму. Порівняно короткий період розквіту сентименталістської літератури в Англії припадає на 60-і рр., коли творив найвидатніший представник прози сентименталізму – англ. письм. середини XVІІІ ст.
Лоренс Стерн. Літ. спадщина 2 романи - "
Життя й думки Трістрама Шенді, джентльмена", що склад. з 9 книг, і "
Сентиментальна подорож містера Йорика по Франції й Італії" - незакінчений. У своїй творчості Стерн підбив підсумок сентименталізму в англ. літ. й одночасно намітив шляхи її подальшого розвитку. Його книги стали символом перехідної епохи. Не пориваючи з культом почуттів, він, тим не менше, ставиться до нього з іронією й скептицизмом. Так виникає знамените мистецтво Стерна - мистецтво схованого натяку, мистецтво напівзаперечення - напівствердження, у якому чутливість сполучається із сатирою, де підтекст не менш важливий, ніж те, що говориться відкрито.
«Життя та думки Трістрама Шенді» - структура роману суперечить традиційній просвітительській уяві про сюжет. Осн. проблеми - споконвічні проблеми просвітительської літератури, але вирішені вони зовсім по-новому. Цей роман складається з низки епізодів; весь твір в цілому пройнятий оригінальної вченістю і являє собою скоріше геніальні безладні начерки, ніж художній твір, складений за відомим планом. У центрі книги - питання про людську природу й способи її зображення. Стерн переносить акцент із традиційного в просвітительських романах повчання читача на вивчення характеру героя. Він не стільки розповідає про вчинки персонажів, скільки досліджує причини, що спонукали їх до цих учинків. Уява про характер складається з окремих зауважень і коментарів, що втримуються у відступах від основної сюжетної лінії. Трістрам Шенді, він же оповідач. Це - двійник самого Стерна, але він і протистоїть авторові. Цей персонаж одночасно й сумлінне відтворення "я" оповідача просвітительських романів, і поряд із цим, веселе його пародіювання. Більшу роль у створенні образа Тристрама Шенді грає іронія. Герой з'являється перед читачем як "той і не той". Оскільки книга Стерна належить до жанру сімейно-побутового роману, в оповідання втягуються представники сімейства Шенді з їх характерами й індивідуальними особливостями. Стерн розмовляє iз читачем вiд iменi одного з багатьох героїв роману - сiльського пастора, що філософствує, дивака Йорика, що у парадоксальнiй i зовнi наïвнiй формi розкриває розбiжнiсть мiж високими iдеалами й досить низинною дiйснiстю. В образi батька Тристрама, Вальтера Шенді, у минулому купця, а нинi власника маєтку Шендіхолл, дана дотепна карикатура на мислителя-педанта. Жертва фiлософствувань Вальтера - його дружина, що, на превеликий жаль чоловiка, нiколи не вступає з ним у суперечку. Улюблений герой автора - дядько Тобі, вiйськовий у вiдставцi, що бавиться грою у вiйну у власному саду, - настiльки ж нерозумний i багато в чому наïвний, наскiльки добрий. Вальтер Шенди, дядько Тобі, його денщик Трім, пастор Йорик - забавнi диваки, люди яскравi, своєрiднi - протипоставленi автором корисливому суспiльству.
«Сентиментальна подорож» - оповідь від 1 особи (пастор Йорик). У ньому послідовно приводяться головні принципи естетики письменника, заглиблюється погляд на світ, що одержав відбиття вже в першому романі. Жанр "дорожніх заміток" був широко відомий в англійській літературі XVІІІ ст. Однак твір Стерна різко відрізнявся від них як за формою, так і за змістом. Зовні воно нагадує замітки допитливого мандрівника. Багато глав його названі відповідно до назв міст, у яких він побував. У книзі немає ні опису місць, ні точного викладу фактів, ні оцінки того, що побачив автор. У ній порушена хронологія, немає стрункої композиції. Книга починається із середини діалогу між Йориком і невідомою особою. Далі герой приймає несподіване рішення - відправитися подорожувати по Франції, щоб самому все побачити. Обривається книга теж на пів фразі. "Сентиментальна подорож", подібно "Тристраму Шенді", стає подорожжю у внутрішній світ героя.
44.
