Людина є первинним суб’єктом політики, який характеризується:
- різною участю у політичному житті;
- різними можливостями впливу на владу;
- мірою політичної активності.
Ставлення людини до політики може набирати різноманітних виявів політичної поведінки – від беззаперечного схвалення до прихованого опору або політичного екстремізму.
Поняття “політична людина” включає усі типи учасників політичного процесу – від пересічного виборця до керівника держави. Серед “людей політичних” можна виділити лідера, активіста, керівника, професійного політика, державного урядовця, представника “маси”, учасника натовпу та ін.
Розглядаючи особу як суб’єкта політики, необхідно мати на увазі насамперед її політичний статус у суспільстві, який у значній мірі визначає форми, масштаби і результати політичної активності індивіда. У реальній дійсності можна виділити кілька типів політичного статусу особи, що визначає сутність її залучення у політику.
Перший тип політичного статусу – пересічний член суспільства, який має майже виключно статус об’єкта політики. Він не цікавиться політикою, не бере участі у політичному процесі, не має ніякого впливу на політичні відносини.
Другий тип політичного статусу – пересічний член суспільства, який характеризується високим політичним інтересом і політичною активністю. Він може брати участь у політичному житті самостійно та спонтанно чи бути членом об’єднання громадян.
Третій тип політичного статусу – політичний лідер. Він може бути формальним або неформальним, місцевого або загальнонаціонального значення.
Четвертий тип політичного статусу – професійний політик, для якого політична діяльність є не тільки головним зайняттям, джерелом існування але й змістом життя.
