Під політичною системою України розуміють сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів і ідей, пов'язаних із формуванням і здійсненням влади та управління суспільством. Україна обрала демократичний тип політичної системи. Сьогодні у нашій державі відбувається активний процес формування нового типу політичної системи, що відображається у формуванні системи органів місцевого самоврядування, запровадження інституту президентської влади, поділу політичної влади та наявності механізму стримувань і противаг.
В. Якушик вважає, що з точки зору особливостей її загальносистемних якостей, політична система України характеризується як:
• відносно стабільна (на поверхні) система, яка спроможна легко трансформуватися на нестабільну внаслідок поглиблення конфліктів між основними політичними блоками, в т. ч. й в середині державного механізму;
• система з відносно низьким темпом соціальних процесів та недостатньо сприйнятлива до соціальних новацій;
• молода самостійна система, яка фактично не має достатньо ефективних сучасних традицій та досвіду самостійного функціонування;
• централізована з деякими елементами регіоналізації та децентралізації;
• система, що здійснює не весь комплекс функцій, які є необхідними для забезпечення нормального функціонування цивілізованого суспільства;
• перехідна від закритої до відкритої;
• система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації. З точки зору особливостей політичної природи існуючої в Україні системи політичних інститутів політична система України характеризується як:
• перехідна від неправового до правового типу;
• легітимна для більшості населення;
• перехідна до втілення консенсуальної моделі розв'язання соціальних конфліктів (але при збереженні можливості на практиці суто конфронтаційної моделі);
• миролюбна, неагресивна;
• позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;
• система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи "соціальної держави";
• світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);
• етатизована (одержавлена);
• система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;
• система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури", "нуворишів" та ін.
