Проблеми співвідношення політики і моралі є однією з центральний проблем політології. Між ними існує як єдність, так і відмінність. Мораль визначає норми і принципи поведінки соціальних суб'єктів, які спрямовані на забезпечення цілісності суспільства. На відміну від моралі, політика хоч і спрямована на забезпечення цілісності суспільства, але вона, як підкреслює А. Ковальов, "забезпечує її дещо інакше - на основі відносної самостійності і активності соціальних суб'єктів, як елементів суспільної структури".
Політика пов'язана з реалізацією основних інтересів суб'єктів, з проблемою власності та влади. У ній домінують прагматичні моменти: доцільність, ефективність, вигода. Оскільки політика опирається на закони, то вона прагне до інституціоналізації, до закріплення влади з допомогою державних інститутів. Мораль також пов'язана із реалізацією інтересів суб'єктів, але її мета - узгодження їх інтересів на основі неінституційних норм і принципів, які існують у свідомості людей. Моральне регулювання здійснюється у діапазоні моральних цінностей добра, справедливості, людської гідності, честі, совісті та ін.
Мораль покликана забезпечити нормальне функціонування суспільства в глобальних масштабах і на тривалий час. Тому принципи моралі відображають фундаментальні закони функціонування та розвитку суспільства, його загальнолюдські інтереси та принципи. На відміну від моралі, політика пов'язана із конкретнішим і менш тривалим у цьому розвитку; вона може відображати не тільки інтереси всього суспільства, але й інтереси певних груп і соціальних суб'єктів. Саме тому чимало дослідників роблять висновок про те, що політика повинна бути підпорядкована моралі і виходити з неї.
