Види: 1. За участю чи неучастю мовних засобів: вербальне (словесне) і невербальне (міміка, жести, постава тощо), комбіноване. 2. За формою представлення мовних засобів: усне, письмове, друковане. 3. За темою: політичне, наукове, релігійне, філософське, навчально-педагогічне, виховне, побутове. 4. За метою: ділове і розважальне. 5. За кількістю учасників: внутрішнє, міжособистісне, групове, публічне, масове. 6. За характером: опосередковане і безпосереднє, діалогічне, монологічне і полілогічне. 7. За мірою офіційності: офіційне (рольове) передбачає стосунки, що опосередковуються соціальними професійними ролями і неофіційне 8. За тривалістю: постійне, періодичне, короткотривале, довготривале. 9. За свободою вибору партнера: ініціативне спілкування і вимушене спілкування- розмова з керівником. 10. За соціальними чинниками: особистісно зорієнтоване і соціально зорієнтоване. 11. За результативністю спільної взаємодії та досягнутим ефектом: необхідне,бажане, нейтральне, небажане. 12. За додержанням норм - нормативне , ненормативне, етикетне і неетикетне.
Згідно з цією класифікацією виокремлюють такі форми спілкування: •/ індивідуальні й групові бесіди; •/ телефонні розмови; •^ наради; ^ конференції;-ґ збори;^ дискусії; ^ полеміка.
Класифікацію мовного спілкування за такими критеріями: • залежно від форми втілення мовних засобів - монологічне, діалогічне, полілогічне; • з урахування специфіки каналів спілкування - мовлення безпосереднього спілкування; мовлення опосередкованого спілкування • залежно від функції та змісту повідомлення - побутове, наукове, офіційно-ділове, естетичне. • за способом організації - стихійне і організоване за сферами спілкування або стосунками комунікантів - дружнє; антагоністичне; офіційне
