За часів командно-адміністративну економіку, яка повністю себе вичерпала і потребувала ринкового реформування. Однак упродовж тривалого часу реформи в економічній сфері проводилися вкрай невдало що ввело економіку у стан глибокої кризи, яка Супроводжувалася шаленим ростом цін, жорстокою інфляцією та гіперінфляцією, зростанням безробіття як явного, так і прихованого, через зупинку багатьох підприємств, катастрофічне падіння виробництва. Тільки у другій половині 90-х рр. ситуація почала змінюватися на краще завдяки проведенню приватизації, залученню іноземних інвестицій, стабілізації фінансової і грошової системи. Тільки 2000 р. в Україні вдалося подолати економічний спад. Почалося зростання економічних показників. Але до того, щоб вони досягли рівня 1980 р., ще дуже далеко. Значну роль в Українській економіці відіграє приватний сектор, який в основному зосереджений у сфері обслуговування та торгівлі. Вітчизняні промислові підприємства і досі працюють не на повну потужність.
У другій половині 1970-х рр. була проведена аграрна реформа, що ліквідувала колгоспно-радгоспну систему. Ці сільськогосподарські підприємства були замінені агрофірмами, які працюють на основі земельної оренди у колгоспників, що є власниками земельних паїв.Однак в економічній сфері завдяки пануванню бюрократії існує чимало зловживань, до яках можна віднести корупцію, недобросовісну приватизацію з використанням чиновниками адміністративного ресурсу тощо. Не сприяв економічному розвитку і недосконале податкове законодавство, що призвело до зростання тіньового сектору економіки на всіх рівнях — від корисної самозайнятості населення до великого бізнесу.
