У 1920-ті роки за темпами промислового розвитку СРСР суттєво відставала від передових країн Європи. У грудні 1925 р. на ХІV з’їзді ВКП(б) було взято курс на проведення індустріалізації. Індустріалізація- система заходів, спрямованих на створення великого машинного вир-ва і прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння і зміцнення обороноздатності країни.
Причини проведення:
- необхідність технічного переозброєння економіки;
- створення військово-промислового комплексу;
- створення матеріально-технічної бази для економічної самостійності країни за умов ворожого оточення і можливої економічної ізоляції;
- необхідність технічної підготовки до кооперування села (випуск тракторів, машин);
- необхідність збільшення чисельності робітничого класу.
Проведення індустріалізації в Україні мало ряд особливостей: вона почалася не з легкої, а з важкої промисловості; мала різко завищені темпи; розвиток отримали сировиині галузі; на тер. Правобережної Укр. процеси індустріалізації не набули поширення.
Основні джерела:
- інвестування у важку промисловість за рахунок легкої та харчової;
- примусові державні позики;
- збільшення випуску спиртних напоїв;
- продаж за кордон нафти, газу, деревини та хутра за низькими цінами;
- продаж за кордон творів мистецтва;
- використання безкоштовної праці у вихідні дні (суботники, недільники);
- широке використання праці в’язнів;
- режим економії.
Індустріалізація здійснювалася відповідно до п’ятирічних планів розвитку народного господарства. У роки першої п’ятирічки (1928-32рр) на тер Укр. було збудовано заводи ХТЗ: ”Запоріжсталь”, „Азовсталь”, „Криворіжсталь”; у наступні п’ятирічки- Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування.
Підсумки індустріалізації:
- країна (і Україна також) з аграрної перетворилась на індустріально-аграрну;
- зміцнилась обороноздатність;
- відбулися структурні зміни в промисловості:перевага була віддана не легкій, а важкій промисловості;
- було ліквідовано безробіття але знизився життєвий рівень населення (інфляція, карткова система, нестача товарів широкого вжитку);
- монополізм державної власності, відсутність конкуренції та матеріальної зацікавленості призвели до сповільнення темпів розвитку економіки;
- створено нову модель керівництва економікою – адміністративно-командну.
