Каталізатором реформаційного процесу в Росії стала Кримська війна. Вона ще рельєфніше показала занепад господарства, кризу організації праці, наростання соціальної напруженості. Спираючись на прагматично настроєну частину імперської бюрократії, Олександр П вирішив перейти до радикальних реформ. Першим його кроком було підписання 19 лютого 1861 p. маніфесту про скасування кріпосного права.
Реформа 1861 p. зберігала селянську общину, яка перетворювалася в найнижчу адміністративну одиницю. До її функцій належали місцеве самоврядування, забезпечення своєчасної сплати селянами платежів та податків і виконання ними повинностей. Характерною особливістю українських земель була незначна поширеність селянських общин.
Реформа проводилася за рахунок селян, які мусили сплатити поміщику викуп. Формально цей викуп призначався за землю, а по суті, він був компенсацією за скасування феодальних повинностей. Скасування кріпосного права стало початковим кроком, своєрідним ключем до модернізації Російської імперії. Таке радикальне перетворення в аграрному секторі вимагало термінових змін та зрушень у інших сферах суспільного життя, які б дали можливість гармонізувати та стабілізувати ситуацію.
Особливості в Україні:
- Щільність населення в Україні була вищою ніж в цілому по російській імперії, особливо чорноземний край (за виключенням Воронежа, Курська);
- В Україні-чорнозем (25-30% світових запасів). Земля-якісніша.
- Землі було мало в розрахунку на душу населення і вона було дуже дорогою ч/з свою якість.
Внаслідок цого в Росії селяни за менші гроші могли придбати більше землі.
Наслідки були позитивні і негативні:
- Через малоземелля наступили важкі часи, які супроводжувалися голодом в укр губерніях. 1815- масовий голод на Полтавщині, коли коли губернатор підтримав народ.
- Селяни, які не мали можливості купитиземлі, йшли у батраки (наймані працівники).
- Підприємства –гуральництво, горілчані, конезаводи, бджолярство. Почало розвиватися вир-во цукру (цукроваріння, яке отримало розвиток завдяки Наполеону, але і до нього Олександр І спонукав селян до посіву цукрових буряків). В пореформенний період це вир-во до 50-х рр ХІХ ст. , було основним, доки в Донбасі не знайшли великі запаси камяного вугілля. В економіки Рос.імперії активно інвестувався іноземний капітал. 90%, які інвестувалися в розвиток Донбасу, були іноземними.
Із аграрного придатку Україна перетворилася у аграрно-промислову частину Рос. Імперії.
- Особливості полягали в тому, що ментальність більшості населення була сільською. У 70-80рр потенційні можливості на Уралі почали падати. В Росії цей розвиток почався раніше.
В ті часи ті, хто йшли працювати в Донбас отримували на 50% більше ЗП, ніж в Росії, тому багато шахтарів з Уралу почали переселятися до України, несучи з собою російськомовний елемент.
